Маріїн обранець PDF Друк e-mail
Написав Редактор   
Вівторок, 14 травня 2013, 23:09

Рання осінь карпатська, як гу­цульська вишиванка, - жовто-помаранчево-зелена. Стільки в ній сонця і краси! Груди гір зді­ймаються у різнобарвних строях, і нема файніших від них та миліших на всім світі біленькім.

Напевне, і ця осінь 1988-го схожа на багато інших у любім Михайловому серцю Вербівцю. Хоча ні - то пора завжди особли­ва, неповторна і улюблена. Та й сам він з'явився на світ восени, коли черленість гір поривалась вибілити ще не зовсім впевнена у собі зима, а в недонищених вла­дою церквах співали акафісти до Архістратига, князя воїнства не­бесного. І черленість та лишила печать у долі Михайловій, запалила серце любов'ю, ви­щою від земної, такою сильною і тужливою, що дівчата, хоч і заглядалися на його високе чоло, та на красивий ви­гин ледь повних вуст, та на згадувану в піснях ямку на бо­роді, однак никли перед поглядом темно-карим, що невідомим, надто проникливим блиском їх зупиняв, наче була в ньому могутня перепона. І дарма, що Михайло - леґінь веселий та дотепний. „Залишишся, сину”, - журилася не раз матір, але він віджартовувався: „Ще вженюся”. І нень­ка гляділа в карість його глибоку, невтишиму: первісток її вирізнявся від інших дітей навіть маціським - був чемним, не збрехав би ніколи, не вивертався б, та і менших все могла з ним лишити безпечно, коли мусила в колгоспі спи­ну гнути, брукву сапаючи, яблука рвучи. Усіх синів сво­їх любила безмежно - і Миколу, і Івана, і Юрія (царство йому небесне - ще малолітнім спочив у Бозі, дуже вона після того хворіла, то Господь їй по терпіннях великих по­слав ще і дівочок-утіху - спершу Анну, а потім Марусю), але в Михайлові чула оту інакшість. „Ех, мамо, чому ви з татом не побудували хати біля церкви? А так - вчителі бачать”, - було, зітхає. Любив учитись. І хоч вивчився на столяра і будівельника, закінчив Харківський інженерно-педагогічний, відбув службу військову і вже працював у Станіславі майстром у ПТУ, продовжував студіювати науки в підпільній семінарії...

Михайло зійшов із битої дороги. Батьківська хата тули­лась у горбах на Девдівці. Проминув ліворуч татові ву­лики, обдарувавши останніх теплим усміхом. Сад через керданку затріпотів рідним привітом. Уже доспіли яблука і груші. Зірвав кілька бруцвинок. Сік потік підборіддям, а зі смаком розлилася по тілі солодка знемога: „Я вдо­ма". Сьогодні був особливий день: Михайло мав сказати близьким про те, про що вони вже давно здогадувались, особливо мама.

Неподалік від хати вклонилися молодому чоловікові вели­кими жовтими коралями колотічки. Ще рано, а неня вже чо­гось кулиться від прохолоди на приспі. Задумана. Це ж вона, сердешна, почула по-материнськи: син приїхав! Обійняла. В очах - дві дрібненькі слізки: Місю...

Тікала ніч її безсонна з-під натруджених пальців, що пес­тили Михайлові кучері пишні, тікала з її тривогою-видивом, буцім сад їхній цвів, і плодоносив водночас, а Місьо такий красний, до шлюбу вбраний, у сорочці, що власноруч ткала.

І тоді син сказав: „Я вступаю в монастир".

Рипнули двері. Вийшов батько. А мати благословила. Хоч серце стислося, але голос пролунав так, як лише з вуст неньчиних пролунати може:

Най тобі Бог помагає.

Ірина й Танасій оддавали свого первістка Господу. Височіли мовчазними свідками тому гори, обступивши хату Гуралюків. А син наче промінився на ріднім обійсті, щасли­вий, що батьки не боронили йому йти за покликом Божим. Не знали Гуралюки, не знав і найстарший їх Михайло, котрий у чернецтві Никодимом нарікся, що був обранцем Матері Божої Погінської. Її Ікона Чудотворна, занедбана і забута усіма, самотіла в одній із церков у куточку. Але день віднай­дення наближався. Марія уважно вдивлялася в найкращого парубка вербовецького, що склав обіти убозтва, послуху і чистоти. Чекала - сама смиренність.
 

Your are currently browsing this site with Internet Explorer 6 (IE6).

Your current web browser must be updated to version 7 of Internet Explorer (IE7) to take advantage of all of template's capabilities.

Why should I upgrade to Internet Explorer 7? Microsoft has redesigned Internet Explorer from the ground up, with better security, new capabilities, and a whole new interface. Many changes resulted from the feedback of millions of users who tested prerelease versions of the new browser. The most compelling reason to upgrade is the improved security. The Internet of today is not the Internet of five years ago. There are dangers that simply didn't exist back in 2001, when Internet Explorer 6 was released to the world. Internet Explorer 7 makes surfing the web fundamentally safer by offering greater protection against viruses, spyware, and other online risks.

Get free downloads for Internet Explorer 7, including recommended updates as they become available. To download Internet Explorer 7 in the language of your choice, please visit the Internet Explorer 7 worldwide page.