Вірних спасіння PDF Друк e-mail
Написав Редактор   
Вівторок, 14 травня 2013, 23:08

- Мамо, чому на світі війна?

- Бо люди перестали любити Бога і одне одного. Любов, донечко, ніколи не воює.

- Але стільки разів чужі люди давали нам їжу. Це любов?

- Так, дитино. Однак її дуже мало серед цього моря крові. Та вір: коли її побільшає, війна закінчиться і Бог зглянеться над нами.

Була провесінь. На полях ще де-не-де лежав купками сніг. Мати з донькою поверталися до Станіслава. Аби не вмерти з голоду, ходили просити хоч якихось продуктів по чужих людях. Йшли пільними стежками і лісочками - не хотіли зу­стрічатися з німцями: їхні танки, автоколони і довгошерегі військові підрозділи прямували до Коломиї на фронт.

Несподівано серед поля з'явилися темні сильветки тварин - вовки! Дуже скоро вони оточили подорожніх, посідали на задні лапи і намагалися кинутися на свою здобич.

Дівчинка затремтіла, притулившись до матері, лячно див­лячись на розкриті пащі, з яких стриміли великі зуби. Та ще зловіснішими видавалися вовчі очі, що стежили за кожним їхнім порухом.

-    Не біжи, бо вони зразу кинуться на нас. Ходімо поволі, - стиха сказала мама. - Не виказуй, що ти боїшся... Я люблю тебе, моя маленька.

І мама голосно почала молитися „Богородице Діво, ра­дуйся...”. Дитина спочатку невпевнено, а далі все гучніше і завзятіше проказувала молитву, щиро вірячи - з кожною хвилею все більше - у порятунок згори.

Так спускалися вони вниз, де виднілося здалека село, ми­наючи напіврозвалені господарські будівлі без вікон і две­рей.

Жінка, попри все хвилювання за життя своєї кровиноч­ки, не могла не зауважити, що в цій ситуації коїться щось дивне: вовки сиділи весь час на задніх лапах, а як тільки нахилялися тілом вперед, щоб накинутись, відразу поверта­лися до попереднього стану - так, ніби хтось їх не пускав, притримував на місці.

Поволі мати з донькою зійшли до села. Ось і крайні хати показалися. Зачувши людські житла і гавкіт собаки, вовки неохоче повтікали геть.

Селяни вельми здивувались, чому вовки не кинулися на подорожніх, адже голод гнав їх із довколишніх лісів полюва­ти навіть на людей.

- Так, це не інакше, як Матір Божа захоронила, - розмір­ковувала старенька, в якої вцілілі зупинились ненадовго. - Хто іще нас, грішних, порятує серед цього пекла?

- А як називається ваше село, бабусю?

- Погонею, доню...

До міста верталися іншою дорогою, подалі від лісу. Дівчинка ні на мить не відпускала маминої руки. На щастя, німців не трапилося, подорожували їм лише поля, дорога, мовчазні хати і високе печальне небо, захмарене війною.

 

Your are currently browsing this site with Internet Explorer 6 (IE6).

Your current web browser must be updated to version 7 of Internet Explorer (IE7) to take advantage of all of template's capabilities.

Why should I upgrade to Internet Explorer 7? Microsoft has redesigned Internet Explorer from the ground up, with better security, new capabilities, and a whole new interface. Many changes resulted from the feedback of millions of users who tested prerelease versions of the new browser. The most compelling reason to upgrade is the improved security. The Internet of today is not the Internet of five years ago. There are dangers that simply didn't exist back in 2001, when Internet Explorer 6 was released to the world. Internet Explorer 7 makes surfing the web fundamentally safer by offering greater protection against viruses, spyware, and other online risks.

Get free downloads for Internet Explorer 7, including recommended updates as they become available. To download Internet Explorer 7 in the language of your choice, please visit the Internet Explorer 7 worldwide page.