Через шістдесят літ PDF Друк e-mail
Написав Редактор   
Вівторок, 14 травня 2013, 22:57

Чотирирічна Марійка зібгалася в клубочок і тремтіла, мов осиковий лист. Мачуха гриміла своїм сталевим голосом на всю хату:

- Ото пригрію зміючку на грудях! І чого ти все скиглиш, ніби тобі пороблено! Ану вилазь із-під столу, верескуле!

Сильні руки витягли дрібненьку беззахисну істоту та по­чали нею трясти.

- Ти закриєшся чи ні, бодай тебе грім побив, паскудо мала. Марійка ще жалібніше зайшлася плачем. Зведені брати й сестри принишкли з цікавістю, як то тепер мама покарає цю плаксу (відколи з'явилися мачушині діти, вона просто-таки зненавиділа пасербицю, при кожній справі нею поштуркувала, ображала, проклинаючи).

- Замовкни! - вирячилась гнівно мачуха та штрикнула дівчаті веретеном у вічі...

Відтоді Марійка осліпла на одне око, а другим мало що по-справжньому бачила.

Минуло шістдесят років. Давно вже мачухи на світі не було, а вона її пам'ятала щодня через своє каліцтво.

Сім'ї Марія не мала, жила самотою у рідній Коломиї. Слава Богу, одним своїм напіввидючим оком уміла розрізняти світ­ло і темряву, тротуар і дорогу, обриси людей чи великих предметів.

Недавно вчепилася до неї сусідка Тетяна, та, що в неї дочка на рак захворіла: поїдьмо до Погоні та поїдьмо. Марія чула про Погоню і про образ чудотворний. А що вже зжалилася над Тетяною, котра, відколи їй те з дочкою трапилося, кожної Божої днини приходила до неї поплакатись, аби домашні її сліз не побачили, то і погодилась: до Погоні то до Погоні.

Як заїхали до села, то на серці у Марії стало легко-легко. І хоч стояли на Службі Божій під відкритим сонцем, спека аніскілечки не дошкуляла. Відбули з сусідкою сповідь, причастились, до ікони приступили.

- Тетяно, що то люди там роблять? - Де?

- Та ось, біля каплиці.

- А, воду п'ють. Там є вода у баняках, її з джерела наби­рають. Ходімо й ми.

Подивилася Марія своїм оком уважно, збагнула, що люди не лише спрагу вгамовують і пляшки наповнюють джерелицею, а ще й умиваються. Умилася теж, очі свої протерла. А коли приїхала з Тетяною ушосте та й знову вмилася, сталося неочікуване.

- Маріє, а що тобі є? - смика за рукав сусідка. А та, сердешна, боїться й слово мовити. Водить очима туди-сюди, і дивна посмішка не сходить з її вуст.

- Тетяно, ох, Тетяночко, я бачу! Побігли щодуху до священика.

- Прошу отця! Я шістдесят літ не бачила. А нині шостий раз приїхала до Погоні. Кожен раз водою з джерела вмива­лася. І оце бачу: ось поле, ось ліс, там машини на горбі, а ще вище церква, навіть хрест на бані бачу. Це чудо! Через стільки років зрячою стати!

За мить отець Никодим піднесеним голосом уже перепові­дав про Марію людям. І серце його переповнювалось радіс­тю і дякою великою Богородиці Погінській. Для нього кожне чудо - наче перше, бо діло рук Божих завжди неповторне.

А Тетяна плакала-виплакувала, обіймала щасливу Марію та тулила пляшку з водою до грудей. І в очах її виблискував безберегий океан надії.

 

Your are currently browsing this site with Internet Explorer 6 (IE6).

Your current web browser must be updated to version 7 of Internet Explorer (IE7) to take advantage of all of template's capabilities.

Why should I upgrade to Internet Explorer 7? Microsoft has redesigned Internet Explorer from the ground up, with better security, new capabilities, and a whole new interface. Many changes resulted from the feedback of millions of users who tested prerelease versions of the new browser. The most compelling reason to upgrade is the improved security. The Internet of today is not the Internet of five years ago. There are dangers that simply didn't exist back in 2001, when Internet Explorer 6 was released to the world. Internet Explorer 7 makes surfing the web fundamentally safer by offering greater protection against viruses, spyware, and other online risks.

Get free downloads for Internet Explorer 7, including recommended updates as they become available. To download Internet Explorer 7 in the language of your choice, please visit the Internet Explorer 7 worldwide page.