Три Анни PDF Друк e-mail
Написав Редактор   
Вівторок, 14 травня 2013, 22:56

В юності пані Анні лікарі заборонили народжувати через її хворе серце. Навіть їй самій не давали надій на життя. Та вона собі пообіцяла: „Якщо житиму, матиму багато дітей".

Привела на світ чотирьох. Завжди гордилася ними, ті­шилася їхніми успіхами, дала їм добру освіту, раділа, що в кожного є сім'я, дочекалася онуків. А тут роки почали нагадувати про себе. Діти порозбігалися, лишилася сама з чоловіком у великому особняку. Лише найстарша донька недалеко мешкала. От, власне, ця найстарша її й хвилю­вала.

З чотирьох дітей (наречена теж Анною) вчилася найкра­ще, її майбутнє видавалося найперспективнішим. Вийшла заміж, народила сина, працювала за покликом душі. Нібито все добре, але раптом у релігію вдарилась. Що то вже пані Анна її застерігала, однак Анничка не слухалась і продовжу­вала вчащати до церкви.

- Коли не перестанеш бути такою побожною, тебе кине чоловік!.. У нашій родині були такі, що дуже Біблію вивчали - то один з глузду з'їхав, а другий умер... Треба молитися, але ж не розбивати чола, - повчала пані Анна доньку. Коли дізналася, що Анничка відмовилася зовсім від спиртного, то ще дужче затривожилася, правда, зауважила:

- Твоя прабабка Анна теж не пила взагалі. Лише перед смертю попросила червоного вина. Мудра була, сім класів австрійських мала, півсела до неї радитись ходило. Вчителі просили її родичів, аби далі давали її вчитися, та батько ска­зав, що сільській дівчині достатньо й того.

Зітхнула. Дуже любила свою бабу Анну. Та на Анни наро­дилася, на Анни й померла. І її Анничка теж на Анни родже­на - рівно через три роки після смерті баби.

На Різдво святковий спокій Анничка теж порушила, за­явивши, що спиртного не може бути на столі.

- Та як? - ремствував батько. - 3 роду-віку наші предки пили горілку на Святвечір. Та вона ж пісна!

Батько, трохи захмелівши, то притискав Анничку до гру­дей, то відштовхував:

- Ти ж моя первородна! Дитино, що з тобою? Вернися! Будь знову моєю Анничкою!

В доньки блищали сльози. З ними і пішла з батьківської хати.

Це роз'єднання з рідними дуже її боліло. Якось у Погоні попросила Матір Божу: „Богородице, побач мою тугу. Я так люблю своїх батьків. Пробач їм їхні слова щодо Тебе, буцім Ти звичайна земна жінка, якій не варто поклонятися. Вони не знають, що кажуть. О, як би я хотіла, аби матуся і татко колись прийшли до Тебе сюди. І заплакала, цілуючи пора­нену руку Марії.

Через півроку пані Анна занедужала - не могла ходити че­рез біль у ногах. І до найстаршої доньки десять хвилин ходи тяжко давалися. Почала навіть думати про смерть, адже не ходити по світі білому - наче справді смерть. Активною бо завжди була, дуже любила ліс, часто їздила до нього - там душа її одпочивала від міського гамору.

Тоді Анничка відвела матір на Майзлі до монастиря, аби о. Порфирій, що мав великий дар Божий зцілювати і навертати душі, помолився над нею.

- Якщо ви підете пішки до Погоні, - сказав суворо свяще­ник, - отримаєте зцілення.

Пані Анна не йняла віри словам монаха, скептично мір­кувала: якщо вона кілька метрів тяжко долає, то як від Франківська до Погоні п'ятнадцять кілометрів їй підкорять­ся? Добре тому отцеві говорити...

Три роки пані Анна мучилася з ногами. Тим часом пре­красного літнього дня Анничка збиралася піти пішки до Погоні разом із... батьком, котрий пообіцяв Матінці Божій тричі прийти до її чудотворної ікони (це і був, власне, тре­тій раз). Коли ж біля майзлівської церкви побачила неньку, серце доньки зраділо безмірно, однак і затривожилось: як мама дійде?

- Молімося на вервиці, тоді Марія дасть силу дійти, - мо­вила лише, хоч батьки ніколи на вервиці не молилися.

Пані Анна не знала, чи то наяву, чи то їй сниться, що вона додибує до Погоні. Піт заливав очі, тиск підскочив, розчер­вонілося обличчя, але ноги йшли!

- Справді, коли молитися, то легше йти, - зробила для себе відкриття.

Після зустрічі з чудотворною іконою, відбутої сповіді і Святого Причастя жінка отримала зцілення, як і передбачив священик.

Анничка притулилася чолом до ікони: „Дякую, Мамо, за чудо.

 

Your are currently browsing this site with Internet Explorer 6 (IE6).

Your current web browser must be updated to version 7 of Internet Explorer (IE7) to take advantage of all of template's capabilities.

Why should I upgrade to Internet Explorer 7? Microsoft has redesigned Internet Explorer from the ground up, with better security, new capabilities, and a whole new interface. Many changes resulted from the feedback of millions of users who tested prerelease versions of the new browser. The most compelling reason to upgrade is the improved security. The Internet of today is not the Internet of five years ago. There are dangers that simply didn't exist back in 2001, when Internet Explorer 6 was released to the world. Internet Explorer 7 makes surfing the web fundamentally safer by offering greater protection against viruses, spyware, and other online risks.

Get free downloads for Internet Explorer 7, including recommended updates as they become available. To download Internet Explorer 7 in the language of your choice, please visit the Internet Explorer 7 worldwide page.