До Улашківців PDF Друк e-mail
Написав Редактор   
Вівторок, 14 травня 2013, 22:55

11 серпня 2004 р. Б. після Літургії прочани зібралися біля Майзлівської церкви. На чолі шереги - два священики: о. Никодим Гуралюк та о. Порфирій Шумило ЧСВВ. Чоловіків мало, жіночі руки побожно тримали дві чудотворні ікони - Погінської Матері Божої і Савелівської, Марійські прапори і прапор Василіянського чину. Метою прощі була молитва за українські родини, за вдалий вибір глави нашої держави, а завершитися мала в Улашківському василіянському монас­тирі, що на Тернопільщині.

Рушили. Бадьорість мінялася втомою, втома - болем тіла, особливо ніг. 43 кілометри ходу першого дня у декому навіть посіяли сумнів щодо власних сил. Але розпашілі обличчя мі­нилися, коли оберталися до дванадцятилітнього дівчати, що чимчикувало попереду колони з прапором, а біль забував­ся, коли бачили, як мучиться цибатий хлопчина зі своїми мозолями, проте не лишає дороги.

Минали містечка і села, хатинки і високі кам'яниці. Заходили до капличок і церков, що різнились кольорами, вишивками, оздобою, розписами, чисельністю парафіян. Скрізь співали молебень до Богоматері.

Першу ніч ночували у селі Криниця. Парох радо запросив з іконами до церкви, відслужив молебень разом із прибули­ми священиками. Опісля добрі люди запрошували на нічліг одразу по 3-4 подорожніх.

День складався із відрізків у б сіл, скромної їжі, якою ще­дро пригощали. І розумілося: так мало потрібно людині для радості - окрайчик хліба і доброта. Бо добрішими ставали ті, що йшли поруч, їхні погляди щоразу яснішали, кожен праг­нув допомогти іншому чи бодай добре слівце мовити, жену­чи від себе нарікання та осуд на дорозі.

 Шлях дарував погляди, тисячі поглядів. Ось гордовитий - із джипа, вичікуючий (коли ж ця процесія вже перейде?), ось байдужий, який не знав, що треба хоча б перехрестити­ся перед іконою, ось п'яний - старша жінка шкандибала по­хитуючись за прочанами, лила хмільні сльози, белькочучи про своє загублене сирітське життя, збиваючи з ніг. А ось не погляд - спина. То чоловік сидів собі перед окопом, корову випасав та читав сектантський журнал, навіть вухом не ві­вши на привітання: „Слава Ісусу Христу!"

Але на тому ж шляху зустрічалися церковні хоругви сусід­ніх сіл, голосно дзвеніло: „Вас вітає чудотворна ікона Матері Божої Погінської!” Ось темноока юнка вибігла на трасу із відром, наповненим пелюстками квітів, і розкидала їх перед Матінкою, заплутавшись у своєму довгому розкішному во­лоссі; ось сльози літніх людей і їхні шкарубкі руки, що витя­гали з хустинок натруджені гривеньки; ось дівчина понесла босоніж хоругву від рідного села до сусіднього.

Прочани зайшли до римо-католицького монастиря, де їх зустріли піснями під гітару ченці і черниці разом із дітьми за­хідних і східних земель, які приїхали на канікули до нашого краю. Ікону Погінської Богоматері помістили перед великою і прекрасною фігурою Діви, біля підніжжя якої красувався букет квітів, оформлений з неабияким смаком. Діти чемно підходили до ікони, цілували її і розходились у два боки.

О. Никодим розповів, як довгі роки шукав цю ікону, як молився, їздив усюди і писав у різні інстанції, бажаючи по­трапити на слід. Коли дійшов до того, як Марія об'явилася йому, відкрившись словами: „Це Я! А ти мене шукаєш, карі очі отця прикрилися, голова трохи відхилилася назад, хо­ваючи лисину і піднімаючи ледь хвилясту бороду, висока постать здавалася величною, як у старозавітного пророка, а голос ніжно тремтів: вся благоговійна любов до Матінки Христа виливалась у його щиросердому слові.

Дорога безконечно вела по горбистому Тернопіллі і ви­давалась стрілою, що вказувала на небо. Хмари - то світлі, то темні - снували над головами подорожніх, а при заході дивовижно красиво пропускали сонячні промені на неозорі простори.

На підходах до Улашківців ввечері третього дня почався дощ, який до того прочани багато разів стримували молит­вою, проте проливним не був.

Останній перехід - і високий пагорб. Проминули хрести Хресної дороги, що вела нагору. Відкрилася широка пано­рама долин, осяяних призахідним сонцем. Вигулькнули пе­ред очима біленькі розкидані хатки, відблискував хвилями Серет, зеленіли дальні пагорби, вкриті лісками.

І ось на вершку пагорба-гори - довгоочікуваний монас­тир. Тепла зустріч ігумена. Воздвиження на почесному місці Погінської ікони. Справа - Богородиця Улашківська, з того ж боку, трохи далі у заглибленні церкви, - ікона св. Івана Христителя. Три чудотворні образи!

Вкотре - молебень до Матінки. Затим - Марійська Хресна дорога. Запалені свічі м'яко освітлювали обличчя вже навіть зовні змінених прочан. Здавалось, о. Никодим, хоч і про­вадить Хресну дорогу, промовляє до „дітей своїх" (так він часто називав усіх у дорозі), але водночас знаходиться не тут, бо заглибився, навіть мова уповільнилася попри всю його невтомну жвавість. О. Порфирій у гостроверхій відло­зі височів ще суворіше, ніж зазвичай, його злегка кошлаті брови, завше зсунуті докупи, ще більше наблизилися одна до одної.

І - тиша, дзвінка тиша лилися від свічок, простих і рівно ж непростих дерев'яних хрестів, з неба, неймовірно всіяного зорями і ясного, від людей, з яких кожен вийшов на свою гору - більшу чи меншу, аби причаститися Любов'ю, котра без Марії недосяжна.

Біля джерела, що витікало з гори, отці посвятили воду. Потім, вдруге за подорож, нічні чування.

Уранці, після Архієрейської Служби Божої, прочани при­вітали Єпископа Іринея Білика ЧСВВ із 15-річчям хіротонії, побажали многих літ, а Владика власноруч подарував кож­ному прочанинові образок із зображенням Матері всіх на­родів.

Дорога додому автобусом видалась такою короткою. Ні, той, хто не пройшов її під палючим сонцем і дощем, не по­любить її серцем і не пізнає простої істини: дорога з Марією веде до неба.

 

Your are currently browsing this site with Internet Explorer 6 (IE6).

Your current web browser must be updated to version 7 of Internet Explorer (IE7) to take advantage of all of template's capabilities.

Why should I upgrade to Internet Explorer 7? Microsoft has redesigned Internet Explorer from the ground up, with better security, new capabilities, and a whole new interface. Many changes resulted from the feedback of millions of users who tested prerelease versions of the new browser. The most compelling reason to upgrade is the improved security. The Internet of today is not the Internet of five years ago. There are dangers that simply didn't exist back in 2001, when Internet Explorer 6 was released to the world. Internet Explorer 7 makes surfing the web fundamentally safer by offering greater protection against viruses, spyware, and other online risks.

Get free downloads for Internet Explorer 7, including recommended updates as they become available. To download Internet Explorer 7 in the language of your choice, please visit the Internet Explorer 7 worldwide page.