Хресна дорога PDF Друк e-mail
Написав Редактор   
Вівторок, 14 травня 2013, 22:26

Через Марію до Ісуса

Кожна людина, яка молитовно співстраждає разом з нашим Христом-Відкупителем та вникає у Його терпіння за нас, співстраждає по-своєму. Поглибити молитви та співстраждання з Ісусом Христом допоможе нам „Хресна Дорога Марії", яка у рівній мірі допомагає нам належним чином молитись, як мати допомагає молитися своїй дитині до Господа та перепрошувати Його за наші гріхи. Матінка Божа є Матір'ю для нас усіх, бо, випереджаючи кілька хвилин, Христос через свого улюбленого учня Івана передасть свою Матір для усього людства. Мама показує нам, як потрібно молитися і любити страждання Христа. Страждання - це ціна Його любові, а значить ціна Матері.

Бажаю, щоб ця „Хресна Дорога Марії запа­лювала гарячим полум'ям любові до Відкупителя, допомагала нам краще любити Ісуса, люби­ти Його так, як любила Його Марія.

Благословляю вихід у світ книжечки „Хресна Дорога Марії.

Отець-митрат Іван КОЗОВИК,

єпархіальний цензор.

Вступна молитва

 Пречиста, Преблагословенна Діво Маріє, до­зволь нам, грішним і недостойним, розважати Хресні Муки Спасителя і йти з Тобою і Твоїм Найсвятішим Сином Хресною Дорогою від твер­дині Антонія до Голгофи.

Даруй нам ласки святості і кріпості духа, щоб, розважаючи Хресні Муки Спасителя, ми освяти­ли наші душі через Страсті Господні і зберігали їх в ласці освячуючій до кінця своїх днів.


Перша стація

Ісуса засуджують на смерть

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Коли у Благовіщенні Марія в покорі сказала Архангелу Гавриїлу: «Ось Я слугиня Господня, нехай зі Мною станеться по Твоєму слову», - то ті слова стали початком нашого спасіння.

З цієї миті життя Марії проходило одночасно в радості і стражданні. Її Серце було сповнене безмірною любов'ю до Свого Божественного Сина і знаннями про Його страждання і смерть.

І сьогодні сповняється пророцтво праведника Симеона: «І меч душу прошиє самій же Тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох».

Її Найсвятішого Сина засуджують на смерть. Немає терпіння, рівного їй, бо воно перевищує страждання всіх мучеників.

Це ніч терпіння для Марії, але день щастя для людського роду.

Все, що було для Богородиці найціннішим, віддає на поталу ворогам, але на виконання волі Божої.

Християнська душе, що йдеш Хресною До­рогою Марії, призадумайся над стражданнями Богоматері і жертвуй свої життєві хрести на осягнення спасіння. Знай, що твої хрести - це частинки з Хреста Ісуса, і приймай їх для спо­внення волі Господньої.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, щоб ми завжди погоджувалися з Божою волею.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Друга стація

Ісус бере Хрест

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 


Після зачитаного вироку Пилата: «Смерть на Хресті!», кати поклали на зранені плечі Ісуса Хрест, на якому мають Його розіп'яти.

Богородиця була ледь живою, почувши ці жорстокі слова. Пресвята Марія хотіла внести і свою частку у складні жертви за рід людський, тому вирушила Хресною дорогою за Своїм Найсвятішим Сином, благаючи Отця Небесного про відчуття всіх зовнішніх і внутрішніх терпінь Ісуса на Святому Тілі.

Жодна людина не спроможна збагнути і опи­сати біль, який терпіла Марія, ідучи на Голготу зі своїм Божествинним Сином.

Дорогий християнине, пам’ятай, що перемоги не можна здобути без жертви, як через Хрест, тобто труднощі, покуту, упокорення. Не проси Бога позбавити тебе хреста, але дати тобі силу його нести. Уміння терпіти - означає терпіти разом і Богом, із любові до Нього. Страждай з любові до Бога і будеш блаженний. І завжди у стражданнях Христос є поруч. Ісус говорить до тих, хто не хоче терпіти: «Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний Мене. Хто своє життя зберігає, той його погубить, а хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде» (Мт. 10, 38-39).

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, щоб всі люди з любов'ю прийма­ли свої життєві хрести.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Третя стація

Ісус падає перший раз під Хрестом

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

 


 

Великий тягар хреста гне обезсилене Тіло Ісуса. Ісус падає...

Злостиві слуги не шкодували при цьому про­кльонів, образ, штовхали, били, якби допомага­ли піднятися.

У натовпі була зболена і засмучена Мати, що йшла вслід за Сином. Ісусе, Марія дивиться на Тебе з подивом і любов'ю, не зважаючи на те, що ти висміяний, принижений, скатований. Вслід йде Твоя Мати.

Вона, Богородиця, не залишає і нас на нашій Хресній дорозі. Завжди йде поруч, щоб підтри­мати, потішити, благаючи Свого Сина про допо­могу у несінні хреста.

Жоден день не минає без негоди, про що за­свідчують слова Спасителя: «Не журіться, отже, завтрашнім днем, завтрашній день турбувати­меться сам про себе. Доволі дневі його лиха» (Мт. 6, 34).

Віддаймо себе Пречистій Діві Марії, щоб по­вністю їй належати. Наслідуймо Богородицю в її чеснотах. Дбаймо про славу і честь Пречистої Матері.

Справжніх християн відзначають за однією ознакою: Любов до Матері Божої.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за душі в чистилищі.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Четверта стація

Ісус зустрічає Свою Матір

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 


 

На одному відрізку Хресної дороги Богоматір побачила Свого знесиленого, закривавленого Сина. Він хитався і ледь тримався на ногах. Обличчя виражало нестерпний біль. Його Страж­дальний погляд зупинився на Марії. Марія, по­вна скорботи і любові, прибігла до Нього, впала на коліна і обняла Його: «Сину Мій!», «Мати Моя!».

Серце Марії було обгорнуте терновим вінком страждань. Вона з радістю віддала б Своє жит­тя на Хресті, аби звільнити Свого Божественно­го Сина. Але не така воля Всевишнього.

На хресних дорогах життя ми прагнемо зу­стрічі з Марією, та як прагнув її Ісус. Ми чека­ємо на її слова співчуття, розради, підтримки, молитви.

Богородиця прийшла і до нас в Погоню, щоб об'явитися в Чудотворному образі Погінської Богоматері отцю Никодиму: «Я стояла на Хрес­ній дорозі на четвертій стації біля Свого Сина. І в той час я поділилася з тобою благовістю» (Назарет 26.06.2010). «Це Я! А ти мене шукаєш» (Погоня 28.02.2001).

В об'явленому Чудотворному образі Погінська Богоматір з нами.

У відповідь на молитви-благання Марія об­даровує нас небесними скарбами, благодаттю, духовним і фізичним зціленням. У несенні жит­тєвого хреста Марія завжди поруч, відчуваючи наш біль, неспокій, переживання.

Звернімось до Погінської Богоматері, Матері Ласк, і отримаємо свіжість від Небесної Роси, Богородиці.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за всіх хворих і немічних.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

П'ята стація

Симеон з Киринеї допомагає Ісусові нести Хрест

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 


Марія, відчуваючи на своєму тілі всі болі і рани Ісуса, благала Отця Небесного про допо­могу у несенні хреста для Свого Сина. Прохання було виконане. Симеону з Киринеї пропонують нести хрест. Деякі фарисеї погодилися на це з милосердя, інші — щоб Христос не помер в до­розі на Голгофу.

Симеон спочатку відмовлявся, але коли зу­стрів погляд, сповнений доброти і милосердя Спасителя, відчув співчуття.

Зустрічаючи хрест у своєму житті, ми, поді­бно як Симеон, не хочемо прийняти його на свої рамена. За що? Для чого? Ми стараємось його позбутися. Він здається нам несумісним з до­бротою і любов'ю Божою.

Але Христос освятив страждання. Терпіння є живим хрестом, через який кожна людина пови­нна бути відкуплена, щоб дійти до вічної слави воскресіння. З часом розуміємо його вартість і плоди, які він породжує: любов, доброту, мило­сердя. Хрест упокорює і очищає нас, примиряє з Богом. Але у несенні хреста теж потребуємо допомоги, як Ісус. На допомогу приходять рідні, близькі, друзі.

Будьмо і ми киринейськими для хворих, упо­корених, тих, що у відчаї, зробімо акт милосер­дя для засмучених, а вони вчинять акт найбіль­шої любові.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за дітей.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Шоста стація

Вероніка подає Ісусові хустину

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 


Марія бачила закривавлене і спітніле обличчя Свого Сина. Якби тільки могла, обтерла би Його. Вероніка побачила це в очах Богоматері. Щоб полегшити Спасителю страждання на Його Хресній дорозі, вона впевнено увійшла в процесію. Воїни намагалися її відтіснити, але любов до Ісуса дала їй силу пройти до Нього. Вона впала на коліна і подала Йому хустку. Господь приклав її до свого закривавленого обличчя і повернув хустину їй. За виявлену шану до Христа воїни почали штовхати і бити Господа. Коли Вероніка повернулася додому, то побачила на хустині справжнє закривавлене обличчя Спасителя, як доказ любові і благодаті.

Спішімо у своєму житті прийти на допомогу тим, хто терпить. Відчуваючи у своєму житті благальний погляд Марії, прийдімо з розрадою, підтримкою, любов'ю. Обітрімо сльози тим, хто плаче, розрадьмо смуток терплячим і побачимо у їхніх душах обличчя Христа.

«Що вчинили одному з Моїх найменших бра­тів, це Мені ви вчинили», - сказав Ісус.

Будьмо Вероніками у цьому терплячому і водночас прекрасному світі. Чинімо добро, бо це - найбільше щастя.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за Боже благословення для на­шої Церкви.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Сьома стація

Ісус другий раз падає під Хрестом

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Обезсилений Ісус другий раз падає під тяга­рем хреста. Кожне падіння Спасителя завдава­ло великого болю Марії. Вона бачила жахливе знущання катів над Своїм Сином і Богочоловіком. Ніхто не приходить на допомогу Ісусові, щоб підтримати, подати руку, щоб Він міг піднятися на ноги. Але Ісус встає.

Це для нас - великий приклад.

У своєму житті зазнаємо упадків, що завдані тягарем хреста. Впадаємо у відчай, безвихідь. Падаємо і не маємо сили встати. Але встав Ісус. Повинні встати і ми, звертаючись до Нього про допомогу. Часто знемагаємо і в гріхопадіннях. Тож просімо Богородицю, Знаряддя Божого Милосердя, щоб поєднала нас з Богом у Його смертельній боротьбі проти гріха.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за навернення грішників.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Восьма стація

Ісус потішає єрусалимських жінок

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 


 

Неподалік від процесії стояли жінки, які на вигляд страждаючого Спасителя голосно плака­ли та кричали. Господь побачив їх, повернувся до них і сказав: «Не плачте наді Мною... Плачте над самими собою. Плачте над вашими дітьми. Адже прийдуть дні, коли будуть говорити - щас­ливі ті, що не родили, і груди, що не кормили. Тоді почнуть кричати до гір - впадіть на нас!.. А до пагорбів - накрийте нас! Якщо так чинять з зеленим деревом, то що буде з сухим». Щоб потішити їх, Ісус додав: «Ваші сльози не зали­шаться без нагороди, і ви підете кращою доро­гою, ніж йшли досі».

Ісус дав нам зрозуміти: якщо терпить Син Бо­жий таку наругу, то будуть терпіти і ті, що Його наслідують.

Світ терпить від моральної загибелі. Чути плач жінок і крики дітей від чоловіків і батьків ал­коголіків, наркоманів.

Молімося до Погінської Богородиці за спасін­ня душ. Через Неї Христос посилає нам ласки. Мученицькі терпіння Ісуса і Марії повинні нади­хати нас силою, відвагою. Тільки з ними можемо здобути перемогу над злом і його засідками.

Пожертвуймо своє життя Матері Божій, щоб освятити його. Поручімо свої серця Богородиці, Котра, ідучи на Голгофу з Своїм Божественним Сином, наповнювала їх небесною благодаттю, любов'ю і миром.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за дар материнства.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Дев'ята стація

Ісус падає третій раз під Хрестом

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

За декілька кроків до місця страти Господь падає втретє.

Ось гора, на якій буде віддане найсвятіше життя в найганебніший на той час спосіб. Гора, яка буде прообразом найжахливіших мук і най­більшим освячення через муки.

На Голгофі ми знаходимо перемогу над злом, над неправдою. Це кінець злу і початок воскре­сіння добра, перемоги.

Голгофа - незбагненна у своєму терпінні і святості через терпіння.

Колись Ісус був на горі, коли спокушував Його диявол. Він показав скарби світу і сказав: «Це все віддам Тобі, тільки поклонись мені - лише один-єдиний раз».

Сьогодні, Ісусе, на цій горі будеш перемож­цем над злом у своїх стражданнях в немеркну­чій одвічній славі.

Марія, бачачи скоре відкуплення світу, відда­ла Свого Сина і Сина Божого Отцю Небесному, як жертву для спасіння людини.

Вже незабаром, Ісусе, постанеш на Хресті, на цій горі, горі своєї смерті, але нашого спасіння.

Молимось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за Боже Благословення для на­шої України.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Десята стація

З Ісуса знімають одяг

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Богоматір разом з іншими святими жінками піднялася на гору, до місця страти Спасителя. Вона дивилась на Хрест, що лежав перед Нею, молотки, цвяхи...

Кати привели Спасителя, зірвали з Нього одяг, що прикривав рамена, зняли пояс, туніку. Почали знімати й смужку полотна, що покрива­ла стегна. Побачивши особливо тяжку ганьбу, Мати Спасителя просила в Неба допомоги. І Бог прийшов на допомогу Своєму Синові. В ту мить вбіг якийсь чоловік і передав Спасителеві полот­но. Господь подячно прийняв його і пов'язав ним стегна.

Ісус прийняв на Себе всі гріхи світу, а саме в цей момент - гріхи нечистоти. Прийняв, щоб очистити, освятити душі, які з щирим каяттям звертаються до Нього.

Світ потопає в аморальності, пропонує нам вільне статеве життя, безвідповідальні відно­сини, що породжують жахливі наслідки захво­рювань, аборти, негативний вплив на майбутнє подружнє життя.

Невірність шостій і дев'ятій заповіді дозволяє зруйнувати неоціненний скарб - чистоту серця.

Будьмо воїнами, що озброїлися у Христа і станьмо до боротьби зі спокусами і нечистотою.

«Духа чистоти, покори, терпеливості і любові даруй мені, слузі Твоєму» (молитва св. Єфрема).

Молімось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за вірність у сімейному житті і дошлюбну чистоту.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Одинадцята стація

Ісуса прибивають до Хреста

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Спасителя покладено на Хрест. Кати з нечуваною жорстокістю прибивають Його руки і ноги. Марія дивилася на це страшне видовище і тіль­ки з Божою допомогою залишилася при житті.

Зло досягло своєї вершини. Тут, на горі Гол­гофі, вбивають Божого Сина. Що буде зі світом, коли він таке вчинив? Чи зійде Земля з орбіти, чи поглинуть її води, чи спопелить вогонь? Ні, взамін на жорстокість, Син Божий обгорне пла­нету Любов'ю. Ісус скаже: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять!»

Скільки горя витерпіла Марія у Страстях Спа­сителя! Ці страждання були ніби гострі мечі, що ранили її Материнське Серце. Людська невдяч­ність, злоба, гріх щоденно прошивають ці лю­блячі Найсвятіші Серця. Наші гріхи розпинають Хреста, а з Ним — і Його Матір.

Хресною Дорогою ішла Погінська Богороди­ця, що була пробита кулями жорстокого комуніс­та у Чудотворній іконі.

Маріє, за всю людську невдячність, будь нами прославлена, люблена, оспівана як Цари­ця Покуття і Цариця наших душ.

Молімось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за щасливу смерть.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Дванадцята стація

Ісус помирає на Хресті

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Ісус прибитий до Хреста. Хресні муки Спа­сителя гострими стрілами пронизували Серце зболеної Матері. Тіло Ісуса точилося кров'ю від ран. Наш хрест упав у яму, то вибризнули фонтани крові, до котрих пророк Ісая закликав спішити з ликуванням, щоб гасити нашу спрагу і відмивати плями людських гріхів (Іс. 12, 3).

Фарисеї і священики з презирством і насміш­ками зверталися до Ісуса: «О, ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш його, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста»; «Інших спасав, - себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увірує­мо в нього» (Мт. 27, 40; 42).

На хресті Ісус оправдує розкаяного грішника: «Істинно кажу тобі - ще сьогодні будеш зі мною в раю».

Під Хрестом поручає Свою Матір улюбле­ному учневі Йоану. І сказав до Матері: «Жін­ко, ось син твій». А до апостола Йоана: «Ось Мати твоя». З цієї миті Марія є нашою Матір'ю, Матір'ю наших душ.

Марія була свідомою учасницею всіх діянь як Матір Спасителя і Співвідкупителька людського роду. Вона добровільно прийняла всі Його страждання, невидимо приймаючи все, що Господь пережив.

А далі були останні слова Ісуса, що говори­ли самі за себе: «Отче, в Твої руки віддаю духа свого».

Ми, християни, повинні викарбувати у своїх серцях страсті Господні. У них, як біля дзеркала, переодягатись у духовні прикраси чеснот і бути гідними послідовниками Хреста.

Молімось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за міцні подружжя.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Тринадцята стація

Ісуса знімають з Хреста

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Коли зло довершилося на Ісусові, Йосиф з Ариматеї і Никодим знімають з Хреста мертве Його Тіло. Тимчасово, поки не розстелені по­лотна, Син Божий спочиває на руках Марії. Див­лячись на мертвого Ісуса, меч болю відкриває їй нові рани. Богоматір бачила Його розтерзаного, спотвореного руками тих, кого хотів врятувати. Принижений, зневажений на хресті поміж роз­бійниками. А Він - втілення Краси, Правди і Лю­бові.

Марія була найщасливішою Матір'ю у сві­ті, маючи за Сина Самого Бога. І віддала Його світові сильного і здорового. Але світ віддав їй тепер лиш скатоване, мертве тіло.

Богородиця з болем дивилася на Твої рани, Господи. Так закінчилася дорога Твого життя.

За дане Ісусові людське існування, за жерт­ву співвідкуплення Господь нагороджує Свою Матір єдиною і повноправною Наслідницею всіх дарів природи, ласки і слави, що Йому нале­жать.

Марія - хранителька всіх дарів відкуплення.

Вся допомога і підтримка для людства зна­ходиться в ранах Марії.

Вона, Владичиця, увінчана славою, якої праг­не Сам Господь.

Богородицю прославляємо в Погоні, в її Чу­дотворній іконі, в збудованому на її честь Соборі Погінської Богоматері і Цариці Вервиці.

Молімось до Пресвятої Діви, Скарбниці Не­бесних ласк.

Молімось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за добрих, християнських мате­рів для нашої Церкви і України.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Чотирнадцята стація

Ісуса вкладають до гробу

Величаємо Тебе, Маріє, у покорі смиренній.

 

Чи можна описати Любов і Жаль, що сповня­ли Серце Марії, дивлячись на Свого мертвого Сина? Вона тримала Ісуса на руках, Якому під час мук не могла виявити Свою любов.

З великою скорботою розглядала рани Його НайсвятішогоТіла і вкривала поцілунками Його Обличчя.

Перемагаючи жахливі страждання, Пречиста Діва обмивала Тіло Свого Сина з крові і бруду, що буде покладено до гробу. Вона ще довго три­мала Святе Тіло у Своїх обіймах і, плачучи, при­падала обличчям до Нього.

Тіло Спасителя обгорнули Плащаницею і по­клали до гробу.

Марія жила однією надією, в яку вірила і якої очікувала - воскресіння Господнє. Ісус має на­родитись з гробу до Вічного життя. І принести світові через покаяння і прощення - спасіння.

Марія є співучасницею перемоги Ісуса Хрис-та і розділяє з Ним владу у Небі. Вона є дорогою до Бога і зброєю, яка допомагає завойовувати душі. Вона - посередниця між небом і землею, між Богом і людиною.

Віддаймо своє життя в руки Пресвятої Бого­родиці, щоб освятити Його.

Молімось до Матері Божої, що славиться чудами в Погоні, за душі абортованих дітей.

Отче наш...

Богородице Діво...

Пресвятая Богородице, спаси нас (3 р.).

Кінцева молитва

Предвічний Отче, дякуємо Тобі за ласку пере-життя Хресних Мук Твого Сина, а нашого Спасителя; за Богородицю, Яка супроводжувала нас Хресною дорогою і розважала з нами страсті Господні.

Небесний Отче, поблагослови наше життя, сповняй нас ласкою Святого Духа, щоб ми в лю­бові і мирі виконували Твою волю. Амінь.

Помолимося за Святішого Отця...

для одержання повного відпусту

Отче наш...

Богородице Діво...

Хресну Дорогу Марії уклала

Галина Муляр
 

Your are currently browsing this site with Internet Explorer 6 (IE6).

Your current web browser must be updated to version 7 of Internet Explorer (IE7) to take advantage of all of template's capabilities.

Why should I upgrade to Internet Explorer 7? Microsoft has redesigned Internet Explorer from the ground up, with better security, new capabilities, and a whole new interface. Many changes resulted from the feedback of millions of users who tested prerelease versions of the new browser. The most compelling reason to upgrade is the improved security. The Internet of today is not the Internet of five years ago. There are dangers that simply didn't exist back in 2001, when Internet Explorer 6 was released to the world. Internet Explorer 7 makes surfing the web fundamentally safer by offering greater protection against viruses, spyware, and other online risks.

Get free downloads for Internet Explorer 7, including recommended updates as they become available. To download Internet Explorer 7 in the language of your choice, please visit the Internet Explorer 7 worldwide page.